31 березня набули чинності зміни до Закону України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 року № 3236-VI. Враховуючи специфічний характер волонтерської діяльності, а також особливості введених в дію новел, існує нагальна потреба в їх детальному аналізі. 

Першочергово зміни стосувалися оновленню понятійно-категоріального апарату у сфері діяльності засобів масової інформації. Так, набув чинності Закону України «Про медіа», що спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності у сфері медіа. Новий закон скасовував низку правових понять, надаючи сучасні аналоги та запустив ланцюгову реакцію в інших нормативних-актах. Так, поняття «засоби масової інформації» було замінено на «медіа», що за своїм значенням охоплює всі раніше формально не визнанні види засобів масової інформації, тобто є більш універсальним поняттям. 

Відтепер органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють поширенню інформації про організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів (їх місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, а також, за наявності, адреси офіційного веб-сайту в мережі Інтернет та електронної пошти), перелік фізичних осіб (у разі їхньої письмової згоди відповідно до закону), організацій та установ, які потребують волонтерської допомоги, шляхом розміщення відповідної інформації на своїх веб-сайтах у мережі Інтернет і місцевих медіа.

Зміни також стосувалися оновленню напрямків здійснення волонтерської діяльності: доповненням стало «утвердження української національної та громадянської ідентичності». 

Такі зміни було впроваджено на виконання положень нового Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» від 13.12.2022 року № 2834-IX, що визначає мету, завдання, принципи, напрями, особливості формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як складової забезпечення національної безпеки України. Відтак волонтерська діяльність може бути впровадження з метою утвердження української національної та громадянської ідентичності є досягнення єдності в українському суспільстві шляхом подолання суперечностей соціокультурного, мовного, регіонального характеру на основі європейського та євроатлантичного курсу, забезпечення дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина. Відповідно до цього в тексті Закону визначено окремий вид волонтерів, а саме волонтер сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності – фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги за напрямом утвердження української національної та громадянської ідентичності.