Благодійна діяльність визнається однією з пріоритетних в рамках розбудови європейського суспільства. У відповідності до цього такий вид діяльності має значну кількість привілеїв з боку держави серед інших видів діяльності. Основу таких привілеїв складають правові стимули благодійної діяльності.

Загалом правові основи благодійної діяльності в Україні, у тому числі й права та обов’язки благодійних організацій, визначено у Законі України від 5 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та ряді суміжних актів щодо фактичного врегулювання такої діяльності.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 цього Закону благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Відповідно благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1).

Як і на будь-якого суб’єкта права, на благодійні організації розповсюджуються положення чинного податкового законодавства. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Галузеві розбіжності в оподаткуванні визначені в положеннях окремих статей. Відповідний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено в статті 165 Кодексу.

Так, згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073 або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:

– фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

– фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

– фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Також, у відповідності до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Таким чином, благодійна допомога від міжнародних організацій не підлягає оподаткуванню за умови її надання у відповідності до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165, а також відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України.