На Сумщині відбувається публічний конфлікт повʼязаний з розповсюдженням інформації: в публікації журналіста про місцевого депутата використовується зображення, згенероване штучним інтелектом.

В загальному контексті це виглядає як підтвердження перебування публічної особи в певному місці. При цьому автор публікації в коментарях визнає, що джерелом зображення був невідомий телеграм-канал, а саме фото не є справжнім.

Розглянемо цей випадок, так, коли ключове значення має не факт, де перебуває особа, а те, що поширюється візуальний контент, який завідомо не є достовірним. Адже з правової точки зору, це може розцінюватися як поширення неправдивої інформації та бути підставою для звернення до суду або правоохоронних органів.

Тож, складно сказати, що такі дії мають відношення до свободи слова. Якщо людина заздалегідь знала, що фото фейкове, і при цьому свідомо поширила його як “викривальний” матеріал, то вона діє умисно й може понести правову відповідальність (за умови активних дій особи, про яку написано, звісно).

По-перше, це може бути розцінено як порушення чинного цивільного законодавства, а саме, ст. 277 Цивільного кодексу України. Особа, яку зображено на фейковому фото, може спробувати вимагати спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

А по-друге, використання згенерованих зображень з метою певної дискредитації може бути розцінене як свідома дезінформація і маніпулювання громадською думкою, адже цей контент зібрав чимало обурливих коментарів з негативною оцінкою, враховуючи контекст – безпекову ситуацію на Сумщині.

Те, що фейковий контент ще й поширюється через Telegram-канали, це може стати підставою для звернення до кіберполіції.

Ну і по-третє, навіть якщо йдеться про публічну особу, втручання в її приватне життя через поширення неправдивих персональних зображень (наприклад, “на морі з родиною”) порушує статтю 32 Конституції України.

Ми закликаємо журналістів, активістів і блогерів: не поширюйте фото або інші “докази”, якщо ви не впевнені в їхньому походженні. А свідоме використання фейків не тільки шкодить репутації інших, а й може поставити під загрозу вашу власну професійну кваліфікацію.

Також ми відкриті до співпраці з журналістами та готові консультувати редакції й окремих авторів, щоб у майбутньому уникати подібних помилок і публікувати лише достовірну, перевірену інформацію.

А якщо ви стали об’єктом фейкової атаки – фіксуйте публікації, звертайтесь за правовою допомогою і, за потреби, подавайте скарги до компетентних органів.

Маєте питання? Звертайтеся!

Гаряча лінія: 0800301517*

Email: info@ucla.org.ua

Facebook: Ukrainian Coalition for Legal Aid

Діяльність здійснюється в рамках проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech,” який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги  завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.

*дзвінки в межах України безкоштовні зі стаціонарних телефонів та мобільних будь-яких операторів