Вплив освіти на дотримання прав людини переоцінити неможливо. Освіта – потужний інструмент розбудови правової демократичної держави й трансформації суспільства. Та чим є освіта у боротьбі з дискримінацією: механізмом просвітництва чи важелем реальних змін на шляху інклюзії та вдосконалення правозахисту? Очевидно, поєднання того й іншого робить освіту незамінним рушієм боротьби за права людей.

Освіта з прав людини для дітей та дорослих

Надзвичайно складно подолати негативні упередження та дискримінацію, ними спричинену, без освітніх кампаній, спрямованих на права людей, особливо тих, хто потенційно стикається з дискримінацією. При цьому освіта повинна бути орієнтована як на самих носіїв захищених ознак, так і на широке коло осіб – суспільства в цілому.

Обізнаність про права людей допомагає, власне, визначити суть проблеми та ідентифікувати дію як порушення прав людини. Не знаючи, що є правопорушенням, як дізнатися про способи захисту? Саме тому включення в освітні шкільні програми теми прав людини може бути першим кроком в подоланні дискримінації. Розвиток критичного мислення та відмова від стереотипних уявлень – безперечно завдання освіти. Важливо включати в навчальні програми ідеї правової рівності та різноманіття. Молодь має з раннього віку отримувати знання про фундаментальні принципи людської гідності та рівності у правах. Недостатність інформації сприяє поширенню в суспільстві ксенофобії, расизму, гомофобії, трансфобії, та інших стереотипних уявлень, що призводять до дискримінації та маргіналізації окремих груп людей.

Однак, важливо не лише поширювати серед молоді знання, а й створювати в освітньому середовищі вільний від дискримінації простір, аби культура інклюзії та взаємоповаги була органічним продовженням власного повсякденного досвіду.

Не менш важливим є й навчання дорослих. Ті, хто приймають рішення та формують думки інших, перебуваючи під впливом дискримінаційних упереджень, можуть неусвідомлено порушувати права людей. Політики, державні службовці, представники органів місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг, правозахисники та громадських діячі, активісти, неурядові громадські організації, бізнес – усі повинні бути обізнаними щодо неприпустимості будь-якої з форм дискримінації та її негативного впливу.

Освіта дорослих, спрямована на поглиблення знань з прав людини, дозволить позбутися дискримінаційних практик тут і тепер, а не в далекому майбутньому. Саме освіта здатна забезпечити практичне застосування антидискримінаційного законодавства та допомогти на шляху становлення інклюзивного середовища – простору, де кожна людина, незалежно від віку, статі, расової чи національної приналежності, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичности, майнового стану та стану здоров’я, зможе повноцінно користуватися своїми правами.

Hard skills у сфері права

Навчання та формування професійних навичок правозахисників та представників правоохоронних органів з питань дієвого впровадження антидискримінаційних норм – ще один вагомий внесок у боротьбу з правопорушеннями, спричиненими дискримінацією. Високий рівень фахових умінь юристів дозволить забезпечити належний доступ до правосуддя особам, які постраждали від дискримінації. Правильна кваліфікація та розслідування злочинів, фіксація доказів, представництво постраждалих в суді – усе це  належить до так званих hard skills правозахисників, що є необхідною умовою для перетворення правової рівності на фактичну справедливість. Зрештою, майстерність не приходить сама собою, це завжди результат практичної роботи, навчання й обміну досвідом. 

Медіа як інструмент освіти

Жоден спосіб поширення інформації не є таким швидким як медіа. Засоби масової інформації усувають економічні та географічні бар’єри, тим самим роблять якісний навчальний контент доступним для широкого кола осіб. Різні формати – аудіо, відео, текст – дозволяють отримувати інформацію в зручний спосіб скрізь та будь-коли. Поєднати медіа з освітою щодо протидії дискримінації – означає передавати важливі правові знання у доступній, візуально привабливій та інтерактивній формі. 

До слова, Законом України «Про медіа» заборонено поширювати насильницькі заклики; висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків, розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності. І оскільки вказана норма є обов’язком медіа-видань, формування меседжів та заголовків відповідно до вимог закону, набуває глибоко змісту поширення ідей правової рівності. 

Медіа мають силу не лише інформувати про закон, а й впливати на суспільну думку. Свідоме уникнення дискримінаційних наративів у матеріалах медіа допоможе сформувати політику толерантності та взаємної поваги у реальному житті.

Три виміри освіти

Дискримінацію, коріння якої часто криється в несвідомих упередженнях та соціальних стереотипах, слід долати, поєднуючи комплексний освітній підхід: формальну, неформальну та інформальну освіту. Кожен із цих вимірів виконує унікальну функцію та працює як взаємодоповнюючий механізм для формування культури інклюзії та правової рівності. 

До формальної освіти відносяться навчальні заклади: школи, ліцеї, коледжі, університети. Саме тут формуються основи правової свідомості молодих громадян. Важко знайти більш релевантне середовище для «вирощування» рівності.

Освітні онлайн-платформи, подкасти, відеоуроки та цифрові бібліотеки, тренінги, лекції, курси з підвищення кваліфікації – як складові неформальної освіти, зорієнтовані здебільшого на допитливість та бажання заглибитись у професійну тематику.

Інформальна освіта – це, фактично, інформація, яку люди отримують по ходу життя й взаємодії з іншими. І в цьому аспекті надважливо аби в інформаційному просторі, в повсякденному контенті, що споживається користувачами Мережі, звучали ідеї правової рівності й толерантності до людського різноманіття

Напевне, освіта – це найкраще, що є у нашому розпорядженні проти боротьби з дискримінацією. В поєднанні з трендом освіти впродовж життя усі перелічені види навчання, безперечно, здатні чинити сильний вплив на формування реальної інклюзії та рівності.

Авторка: Олександра Боровик — правозахисниця, медіаторка; тренерка з питань запобігання та протидії дискримінації, злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі; тренерка з питань правового захисту постраждалих від домашнього насильства; авторка правових статей та консультацій.

Фото: ілюстративне 

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки спільного проєкту Європейського Союзу та Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні». Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Висловлені в ній думки жодним чином не можуть розглядатися як офіційна позиція Європейського Союзу чи Ради Європи. / This publication was produced with the financial support of the joint European Union and the Council of Europe project «Support for implementing European standards relating to anti-discrimination and rights of national minorities in Ukraine”. Its contents are the sole responsibility of the author(s). The views expressed herein can in no way be taken to reflect the official opinion of either the European Union or the Council of Europe».